Жилко Юрій Зіновійович

Юрій Зіновійович Жилко народився 28 лютого 1898 року в селі Головіно, за іншими даними — Підлужне на Рівненщині. Він був українським поетом, журналістом і педагогом.

Народився в сім'ї лісника. Рятуючись від війни, родина в 1915 році переїхала з Вільно, де мешкала тривалий час, до Полтави. Тут Юрій Жилко закінчив гімназію, а потім у 1923 році — історико-філологічний факультет Полтавського інституту народної освіти. Працював учителем у міських школах, читав лекції в музичному технікумі, займався журналістикою.

Восени 1922 року Юрій Жилко разом із молодими літераторами Григорієм Епіком та Іваном Капустянським організовує Полтавську філію Спілки селянських письменників «Плуг» (діяла до 1929 року). У 1923–1924 роках вірші Юрія Жилка з'являються в полтавських газетах «Червоне село» і «Червоний юнак», 1925 року — в харківському журналі «Плужанин». Поет жваво відгукувався на події громадського життя.

У 1925 році Юрій Жилко підготував до друку збірку віршів «Туди, де сонце», проте з невідомих причин вона не була опублікована. Лише в 1930 році у Харкові виходить скромна книжечка поезій під назвою «Полустанок», яка складалася з двадцяти віршів, багато з яких раніше друкувалися в газетах.

Писав ліричні, гумористичні та сатиричні вірші, казки для дітей. Вітав інтернаціональне єднання трудящих, був співцем соціалістичного будівництва, але пізніше під впливом трагічної дійсності 1930-х рр. розчарувався в комуністичних ідеалах.

У 1930 році Жилко був зарахований до складу працівників бібліотеки при новоствореному в Полтаві інституті сільськогосподарського будівництва, згодом став завідувачем бібліотеки і очолював її протягом 8 років.

У березні 1938 року Юрій Жилко був звинувачений Полтавським обласним управлінням НКВС «в активній участі в контрреволюційній націоналістичній організації та проведенні антирадянської роботи» і заарештований. Розстріляний між 16 і 29 травня 1938 року в Полтаві. Місце поховання невідоме.

Твори

• Оповідання — «Чудо», «Дніпрельстан», «Беатріче» (журнал «Плужанин», 1924–1927)
• Поезії — збірка «Полустанок» (1930)
• Вірші в періодичній пресі

Деякі вірші Ю. Жилка були покладені на музику композиторами В. Верховинцем (також був репресований), І. Михайленком, Я. Левіним.

Родина

Був одружений з Катериною Андріївною, шкільною учителькою; у цьому шлюбі народились двоє дітей — донька Надія (1924) і син Віктор (1928).