Седляр Василь Теофанович

Життєпис

Василь Теофанович Седляр народився 12 квітня 1899 року на хуторі Христівка, Зіньківського повіту, Полтавської губернії. Він належав до родини українських селян. Початкову чотирикласну освіту отримав у місцевій школі.

У 1915—1919 роках навчався в Художній школі в Києві. Після цього продовжив освіту в майстерні монументального мистецтва професора Михайла Бойчука в Українській державній академії мистецтв (1919—1923).

Василь Седляр був одним із засновників та ідеологів-теоретиків Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ). Він також був членом художнього об'єднання «Жовтень» з 1930 року. Працював викладачем і директором Межигірського художньо-керамічного технікуму (1923—1930) та Технологічного інституту кераміки і скла в Межигір'ї (1928—1930). Пізніше викладав у Київському художньому інституті (1930—1936).

Творчість

Седляр працював у різних жанрах: монументальне і станкове малярство, станкова і книжкова графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. Брав участь у створенні стінописів для Межигірського Художнього Керамічного Технікуму (1924) та Червонозаводського театру в Харкові (1933—1935), які були знищені.

Серед збережених творів Седляра:

• «У школі лікнепу» (1929)
• «Портрет Оксани Павленко» (1926—1927)
• «На току»
• «Розстріл» (1927, пошкоджено)

Його портрети відрізнялися орієнтацією на фресковий монументальний розпис з узагальненістю форм і площинністю. Графіка Седляра тушшю нагадувала керамічні розписи. Він також створив ілюстрації до «Кобзаря» Тараса Шевченка разом з В. Вайсблатом (1931 і 1933). Окрім того, Седляр працював у сфері мистецької кераміки: фаянс, майоліка (1924—1929), і виготовляв картони для тематичних килимів (1936). Він також ілюстрував книги В. Маяковського, Г. Шкурупія, І. Франка та А. Головка.

Сталінський терор і смерть

Василь Седляр став жертвою сталінського терору. Його було страчено органами НКВД СРСР 13 липня 1937 року в Києві. Після смерті, він був реабілітований більшовицьким режимом 1 лютого 1958 року.

Седляр в сучасній Україні

У 2009 році київські видавництва «Дух і Літера» та «Оранта» випустили видання «Кобзаря» Тараса Шевченка з ілюстраціями Василя Седляра. У 2012 році книга була перевидана у чорно-білому варіанті.

Перша персональна виставка творів Василя Седляра відбулася у Національному музеї образотворчого мистецтва України у вересні 2009 року.

У 2019 році «Укрпошта» видала ювілейний конверт на честь Василя Седляра. Також у 2019 році вийшла монографія Артура Рудзицького «Ілюстратор „Кобзаря“ Василь Седляр та його доба». У 2020 році було видано нове видання «Кобзаря» з усіма ілюстраціями Василя Седляра.