Нечай Данило

Данило Нечай - український військовий діяч, брацлавський полковник, активний учасник визвольної війни 1648—1658 років.

До 1648 року

Данило Нечай походив з української православної шляхти, власного гербу Побуг. За даними польського дослідника Веслава Маєвського, родина Нечая, яка осіла на Київщині, походила з Мстиславльщини. Народився, ймовірно, у Барі. Мав трьох братів:

• Матвій Нечай - сотник, а згодом наказний полковник Уманського полку.
• Іван Нечай - могилівський полковник.
• Юрко Нечай - сотник в Могилівському полку, взятий в полон московитами у 1659 році та засланий до Тобольська в 1660 році.

Будучи свояками через шлюб Івана з донькою Хмельницького Степанидою, брати здійснювали контроль над козацькими формуваннями Білої Русі.

1648 — 1650 роки

Нечай входив до складу радикально налаштованого старшинського угруповування разом з Кривоносом, Гладким та Мозирею. Брав участь у здобутті козаками Кодака, у битвах під Жовтими Водами, Корсунем, облогах Бродівського замку, Львова та Замостя. Організував Брацлавський полк. Відзначився в боях на Вінниччині та під Меджибожем. Після повернення до Києва командував київським гарнізоном та вів переговори з дипломатами Речі Посполитої. Його полк облягав Збараж та відіграв значну роль у Зборівській битві.

У 1650 році разом з Матвієм Гладким здобув Сороки і тодішню столицю Молдавії Ясси, що примусило молдавського господаря Василя Лупула до укладення союзу з Хмельницьким.

1651 рік

У лютому 1651 року 40-тисячне коронне військо на чолі з Марціном Калиновським рушило на Поділля. Нечай зі своїм полком (близько 3 000 осіб) кинувся їм назустріч. Він вирішив зупинитися під Красним на Вінниччині, де був атакований та героїчно загинув. За даними Веслава Маєвського, Нечай був взятий в полон Казимиром Пісочинським та вбитий під час суперечки щодо полоненого. Його тіло привезли до Києва й там поховали.

Поховання

За переказами, Нечая поховали у братській могилі у с. Черемошному; згідно з нещодавно виявленими даними, його тіло привезли до Києва й там поховали (вочевидь, в одному з київських монастирів).

Пам'ять

У літературі

• Адріан Кащенко - "Славні побратими"
• Теодор Микитин - "Данило Нечай"
• Олелько Островський - "Данило Нечай"
• Олександр Дмитрук - "Лицар" (роман дилогії "Тризна")
• Юліян Радзикевич - "Полковник Данило Нечай"
• Натан Рибак - "Переяславська Рада"
• Юрій Сорока - "Іван Богун"

Інше

• Вулиці на честь Данила Нечая у деяких містах України.
• Погруддя Данилу Нечаю в смт Брацлав біля музичної школи.
• 40-й полк Національної гвардії України носить почесне найменування «імені полковника Данила Нечая» з 14 жовтня 2020 року.
• Пластовий юнацький курінь № 105 носить ім'я Данила Нечая.