Курбас Олександр-Зенон Степанович

Лесь Курбас (повне ім'я — Олександр-Зенон Степанович Курбас; 25 лютого 1887, Самбір, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР) — видатний український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Представник розстріляного відродження. Народний артист Української РСР (1925). Засновник театру «Березіль». Жертва сталінських репресій.

Життєпис

Лесь Курбас народився 25 лютого 1887 року в місті Самбір, в родині акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів. З дитинства отримував добру освіту, зокрема навчався в Тернопільській гімназії та Львівському університеті, де активно боровся за українізацію. Пізніше перейшов до Віденського університету, де навчався на філософському факультеті та слухав лекції зі славістики. Закінчив драматичну школу при Віденській консерваторії.

Після повернення на Галичину працював в театрі Гната Хоткевича та «Руській бесіді». У 1915 році заснував у Тернополі перший стаціонарний український професійний театр «Тернопільські театральні вечори». У 1916 році переїхав до Києва за запрошенням Миколи Садовського та почав працювати в театрі Садовського, де організував студію молодих акторів, з якої виріс Молодий театр.

У 1919 році працював режисером Київського оперного театру «Музична драма». У 1920 році заснував театральну групу «Кийдрамте», яка почала своє турне по містах Київщини. Курбас був засновником політичного та філософського театру в Україні. В його виставах театру «Березіль» (Харків) він малював всесвіт, де головною стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях.

Творча співпраця Курбаса з драматургом Миколою Кулішем та художником Вадимом Меллером стала кульмінацією його здобутків. Проте його новаторські підходи не завжди знаходили розуміння радянських критиків, а звинувачення в «похмурості» та викривленні радянської дійсності призвели до конфліктів. 5 жовтня 1933 року його звільнили з посади художнього керівника театру «Березіль» за звинувачення у націоналізмі.

6 жовтня 1933 року Курбас поїхав до Москви, де кілька місяців працював постановником Малого театру. У грудні 1933 року його заарештували і ув'язнили за звинуваченням в участі у контрреволюційній організації. Після тривалих допитів та зізнань його перевели до Соловецького табору, де він створив театр і ставив п'єси. 3 листопада 1937 року Курбаса розстріляли в урочищі Сандармох.

Постановки у театрі «Березіль»

• «Жовтень», текст колективний, 1922 рік
• «Рур», текст колективний, 1923 рік
• «Газ» Кайзера, 1923 рік
• «Джиммі Хіггінс» за Сінклером, 1923 рік
• «Гайдамаки» за Шевченком, 1924 рік
• «Макбет» за Шекспіром, 1924 рік
• «Напередодні» за Поповським, 1925 рік
• «Золоте черево» Кроммелінка, 1926 рік
• «Пролог» Бондарчука і Курбаса, 1927 рік
• «Народний Малахій» Куліша, 1928 рік
• «Мина Мазайло» Куліша, 1929 рік
• «Диктатура» Микитенка, 1930 рік
• «Народження велетня», текст колективний, 1931 рік
• «Місьє де Пурсоньяк» Мольєра, 1933 рік
• «Маклена Граса» Куліша, 1933 рік

Фільмографія

Режисер

• 1924 — «Вендетта»
• 1924 — «Макдональд»
• 1925 — «Арсенальці»

Художній керівник

• 1924 — «Сон Товстопузенка»