Косинка Григорій Михайлович

Дитячі роки

Григорій Косинка народився у бідній селянській родині Наталки і Михайла Стрільців у селі Щербанівка Київського повіту Київської губернії (нині Обухівський район Київської області). Рід був давній, чумацький, але зубожілий. Батько мав лише 1/8 десятини орної землі і щовесни ходив на заробітки косарем у херсонські степи.

Григорій з дитинства пас худобу, взимку ходив у сусіднє село до земської школи. У пошуках кращого життя 1908 року родина виїхала на Далекий Схід, оселившись на березі Амуру, але через півроку повернулися. Малий Грицько полов буряки восени, а навесні працював у панській економії. Його мати заробляла на життя шитвом, а батько підробляв на цукроварні.

Читати його навчив дід по матері, Роман Онищенко. Він також ознайомив хлопця з «Кобзарем» Т. Шевченка та подарував йому три тоненькі зошити для запису пісень. Книги привозив батько з Києва. Першою українською книжкою, яку прочитав Григорій, була «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ'яненка.

Після закінчення початкової школи у 1913 році, батько влаштував його писарчуком у волості, а згодом Григорій став канцеляристом у суді. У 1914 році він поїхав до Києва на заробітки, де працював чистильником взуття і двірником. У шістнадцять років влаштувався кур'єром-реєстратором до земської управи, що дало можливість відвідувати вечірні гімназійні курси та скласти іспити.

Період визвольної боротьби

Про життя Григорія Косинки протягом визвольної боротьби майже ніяких даних нема. Відомо, що під час навчання на вечірніх гімназіальних курсах у Києві у 1916–1918 роках, під впливом революційних ідей, він почав писати. Перші публікації творів з'явилися в газеті «Боротьба» у 1919 році.

У 1920 році Косинка опиняється у м. Кам'янець-Подільському, що тоді було столицею УНР, але згодом повертається до Києва і стає студентом КІНО.

Навчання та перші творчі кроки

Протягом 1920–1922 років Косинка навчався в Київському інституті народної освіти, але через матеріальну скруту залишив навчання і пішов працювати. Він співпрацював з газетами та журналами, працював у різних виданнях, був диктором на радіо.

У 1922 році з'явилася перша збірка новел «На золотих богів», яка принесла йому визнання.

Родина

Дружина — Тамара Мороз-Стрілець (1905–1994) — українська письменниця, літературознавець, член Національної спілки письменників України з 1991 року.

Активна творча діяльність

Середина 20-х років була часом активної творчої праці й великої популярності у читачів. Косинка працював у різних літературних об'єднаннях, листувався з В. Винниченком, Василем Стефаником. У 1924 році одружився з Тамарою Мороз.

У цей час були опубліковані нові збірки письменника: «В житах» (1926), «Політика» (1927), «Вибрані оповідання» (1928, 1929). Однак на початку 30-х років ситуація змінилася — його твори стали забороняти, а самого Косинку звинувачували в націоналізмі.

Арешт та загибель

4 листопада 1934 року Григорія Косинку заарештували органи НКВС. Його звинуватили у приналежності до організації, яка готувала терористичні акти проти радянської влади. Письменника розстріляли 15 грудня 1934 року. Реабілітовано його було посмертно 19 жовтня 1957 року.

Творчість

Основні віхи та ідейне підґрунтя

Григорій Косинка почав писати з віршів. Його перші публікації з'явилися у газеті «Боротьба» у 1919 році. Найбільш відомі його твори — новели, які принесли йому визнання.

Новелістика

Його новели відзначаються глибоким психологізмом, правдивістю і гостротою відтворюваних життєвих конфліктів. Косинка зміг передати всю складність і трагізм подій української революції.

Переклад

На початку 30-х років Косинка займався перекладацькою діяльністю. Найвідоміший його переклад — «Мертві душі» М. Гоголя.

Реабілітація творчості Косинки

Реабілітація творів Косинки відбувалася поступово. У 50-х роках почали видавати його новели, які не суперечили радянській ідеології. Пізніше, у 70-х і 80-х роках, було видано більше творів письменника.

Творчий почерк та літературний вплив

Проза Косинки характеризується уривчастістю оповіді, кінематографічністю, ретроспективністю та багатим зоровим і слуховим образом. Його стиль поєднує елементи імпресіонізму, експресіонізму та революційного романтизму.

Творчий набуток

За життя Косинки було опубліковано близько двадцяти збірок новел і оповідань. Найвідоміші з них — «На золотих богів», «В житах», «Політика», «Серце».

Вшанування

Григорій Косинка вшановується пам'ятниками, літературними преміями, а також вулицями, названими на його честь у Києві та Умані.