Картава Іван Єлизарович

Ранні роки та освіта

Іван Єлизарович Картава народився у 1893 році в бідній багатодітній селянській сім'ї. Закінчив Херсонську чоловічу гімназію (тепер школа-гімназія №20 імені Б. А. Лавреньова), а згодом вступив до Одеського медичного інституту, де отримав медичну освіту. Перші кроки у хірургії зробив під час Першої світової війни, ставши багатостороннім хірургом і оволодівши різними методами знеболювання.

Кар'єра та досягнення

У 1929 році Іван Єлизарович очолив Березнегуватську районну лікарню. Після громадянської війни зміцнив матеріальну базу медичного закладу, забезпечив його електрифікацією, пробурив артезіанську свердловину та провів водопровід. За його керівництва було створено підсобне господарство, збудовано поліклініку, терапевтичний та фізіотерапевтичний корпуси, солярій для хворих на туберкульоз, закладено парк, створено рентген-кабінет, пункт переливання крові та пологове відділення.

Військовий період

Під час німецько-радянської війни Іван Єлизарович очолив військовий евакогоспіталь у Херсоні та воював у складі Третього Українського фронту. Після війни повернувся до Березнегуватого, де активно займався відбудовою зруйнованої лікарні. У 1948 році були відкриті фізіотерапевтичний та рентгенівський кабінети, кабінет функціональної медицини, зубопротезний кабінет, лабораторія, а також телефонізовано лікарню та створено пункт швидкої допомоги.

Післявоєнні роки

У 1956 році Іван Картава вийшов на пенсію, але продовжував працювати хірургом до 1962 року. Завдяки його майстерності скромна сільська лікарня стала одним із провідних центрів хірургії на півдні України.

Доброчинність під час Голодомору

Під час Голодомору 1932-1933 років Іван Картава врятував життя багатьох людей, особливо дітей. За свідченнями очевидців, він годував голодуючих, продовжуючи їх перебування у лікарні, де надавав харчування, а також ділився з хворими своїм пайком.

Нагороди та визнання

Іван Картава був нагороджений орденами Червоної Зірки та Вітчизняної війни, медалями «За бойові заслуги» та «За відвагу». Його діяльність визнана та відзначена численними нагородами.

Сім'я

З двох дітей Івана Картави, син став корабелом, а дочка — лікарем. Син, Олександр Іванович Картава, став заступником ректора з навчальної частини Миколаївського кораблебудівного інституту. Онук, Сергій Федорович Багненко, став директором Санкт-Петербурзького НДІ швидкої допомоги імені І. І. Джанелідзе, членом-кореспондентом РАМН, доктором медичних наук, професором, автором 300 наукових праць, 11 монографій, 5 патентів та головним хірургом Північно-Західного федерального округу.

Пам'ять

Іван Картава похований у місті Херсон на головній алеї Комишанського кладовища. У приміщенні Березнегуватської районної лікарні встановлено його погруддя. Його називають «Березнегуватським Платоном Кречетом» за внесок у розвиток медицини та хірургії.