Беспалов Валерій Олексійович

Народився 21 вересня 1957 року в селі Лесівка, Сталінська область.

У 1980 році закінчив Одеський політехнічний інститут за фахом інженер-теплоенергетик.

З 1980 року працював на Чорнобильській АЕС, починаючи з робочих посад і досягнувши посади начальника зміни.

У 1989—1991 роках працював в проектному інституті «Укрдіпроенерго» в Києві інженером-конструктором.

З 1992 року поновив роботу на Чорнобильській АЕС.

З 2012 року працює в ДП НАЕК «Енергоатом» диспетчером групи моніторингу ядерних установок.

Чорнобильська катастрофа

Валерій Беспалов був одним з трьох спеціалістів, які в квітні 1986 року займалися спуском води з теплоносія четвертого енергоблоку ЧАЕС, ризикуючи життям.

Приблизно 185 тонн розплавленого ядерного матеріалу зі зруйнованого реактора пропалювали бетонну плиту під реактором. Під ними в басейні-барбатері накопичувалася вода, що використовувалася під час гасіння пожежі в перші дні після аварії. Її об'єм оцінювався в 19 тисяч тонн.

Якби розплавлена активна зона дісталася води, була висока ймовірність повторного вибуху. Тому був розроблений план: троє спеціалістів (відомі як «водолази») мали вирушити через затоплені камери четвертого реактора, знайти два запірних клапани і відкрити їх, щоб спустити воду.

Борис Баранов, начальник зміни станції, вирішив, що цю небезпечну операцію виконуватимуть троє осіб: він сам, старший інженер енергоблоку № 3 Валерій Беспалов та старший інженер Олексій Ананенко.

Всупереч поширеній думці, всі троє вижили, отримавши некритичні дози опромінення.

Нагороди

• Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (27 червня 2019) — за героїзм і самовіддані дії під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
• Орден «За мужність» III ступеня (25 квітня 2018) — за значний внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, самовідданість, високий професіоналізм і багаторічну плідну громадську діяльність.
• Орден Пошани (1989) — за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
• Почесна відзнака МНС України (2008).