Реєстр козаків 1638 року

Козацький реєстр 1638 року є ключовим документом, який надає інформацію про кількість, склад, та організацію козацтва в середині 17 століття. Цей документ містить імена, звання, іноді майно та родинні зв'язки козаків, що дає змогу відтворити соціальну структуру та ієрархію війська. Реєстр відображає історичні процеси, які відбувалися в козацькому середовищі, вказуючи на їхню військову, адміністративну та соціальну організацію. Він також дає унікальну можливість зрозуміти, як козацтво вписувалося в ширший контекст української та європейської історії того часу. Вивчення цього реєстру є важливим для розуміння історії України, зокрема розвитку козацтва та його ролі в суспільстві.

В базі даних реєстру козаків 1638 року містяться виключно записи про козацьку старшину. Це зумовлено тим, що основна частина реєстру, яка включала записи про всіх козаків, не збереглася через буремні події середини XVII століття та втрату актуальності документа для варшавських урядовців. Єдиним надійним джерелом, який зберіг відомості про старшину, став щоденник ченця домініканського ордену Шимона Окольського. Саме ці записи дозволяють сучасним дослідникам та всім зацікавленим ознайомитися з персоналіями козацької старшини того часу, незважаючи на втрату значної частини реєстру.

Історичний контекст реєстру

Реєстр козаків 1638 року був складений після придушення козацького повстання і мав на меті контроль за козацьким військом та його чисельністю. У лютому 1638 року в Трахтемирові була проведена ревізія, яка встановила, що на той час у реєстрі налічувалося 5800 козаків. Це число було зменшено з попереднього реєстру, в якому налічувалося 7000 осіб, що свідчило про втрати внаслідок бойових дій. Внаслідок ревізії було прийнято рішення скоротити реєстр до 6000 козаків і внести зміни в його структуру та управління.

Данні які можуть бути доступні в базі:

• Прізвище, Ім'я, Прізвисько
• Полк
• Посада